Особливості використання керованих та некерованих комутаторів

Сучасні мережі неможливо уявити без пристроїв для обміну даними. Одним із ключових елементів активного мережевого обладнання є  комутатор або світч, як його ще називають. Вибрати та замовити цей пристрій можна з інтернет-каталогу магазину EServer, де представлено багато якісних моделей від провідних виробників по вигідним пропозиціям. У даній статті ми розглянемо важливі відмінності між існуючими комутаторами, від яких залежить їх відповідність конкретним мережам та потребам.

Мережевий комутатор – це пристрій, який використовується для побудови локальних комп’ютерних мереж (ЛВМ). Свіч дозволяє пристроям у мережі обмінюватися даними, направляючи пакети інформації від вхідних портів до вихідних.

Комутатори працюють на другому рівні мережевої моделі OSI, що відомий як канальний (L2). Це означає, що вони працюють з фізичними адресами (MAC-адресами) пристроїв в мережі. Світчі визначають, на який порт потрібно направити пакет даних, використовуючи таблицю адрес. Ця технологія дозволяє забезпечити ефективну передачу інформації в мережі, розділяючи пристрої на окремі сегменти.

Деякі сучасні комутатори мають можливість працювати на третьому рівні OSI (L3), виконуючи функції маршрутизатора. Тобто вони можуть приймати рішення про пересилання даних між різними мережами на основі інформації з IP-адресами. Такі комутатори називають роутерами з можливістю комутації і вони забезпечують більшу гнучкість та продуктивність в мережах.

Чим відрізняються керовані та некеровані комутатори

У світі мережевих технологій існують два основних типів комутаторів: керовані та некеровані. Кожен з них має свої власні особливості та напрями застосування, що робить їх важливими складовими відповідних мереж.

Керовані комутатори зазвичай мають операційну систему, яка дозволяє адміністратору налаштовувати їх роботу. Вони можуть бути конфігуровані, моніторити мережевий трафік та надавати більше контролю.

Визначимо переваги керованих комутаторів:

• забезпечують більший контроль над мережею;
• дозволяють встановлювати VLAN;
• можуть керувати якістю обслуговування (QoS);
• здатні слідкувати за збоями в мережі;
• підвищують безпеку користування мережею.

Серед їх мінусів зазначимо підвищену ціну, більш складне налаштування, потребу для користувача у відповідних знаннях та досвіді для ефективного використання.

Некеровані комутатори – це базові пристрої, які не мають операційних систем або складних функцій керування. Такі свитчі лише пересилають дані від одного пристрою до іншого на основі фізичної адреси (MAC).

Достоїнства некерованих комутаторів:

• дешевше коштують;
• достатньо прості у використанні;
• ідеально підходять для малих мереж або використовуються для розширення кількості портів у мережі.

Але такі пристрою не підходять для складних мереж або великих підприємств, бо надають менше контролю та функцій.

Як підібрати відповідний Ethernet комутатор

Вибір між керованим та некерованим комутатором залежить від ваших потреб. Для невеликих мереж, де простота та вартість є важливими факторами, комутатор некерованого типу може бути найкращим варіантом. У разі складних мереж або потреби в більшому контролі варто розглянути керований пристрій.

Зазначимо, що крім цих двох типів комутаторів, існують також проміжні смарт-комутатори (Smart), які поєднують в собі деякі функції кожного з них. Смарт-комутатори зазвичай мають базовий набір функцій керування, що дозволяє адміністраторам налаштовувати деякі параметри мережі, такі як віртуальні локальні мережі (VLAN) та обмеження широкомовного трафіку (Broadcast).

Однак їх функціонал зазвичай обмежений порівняно з повноцінними керованими комутаторами. Пристрої Smart часто обирають для малих і середніх мереж, де важливо мати деякий рівень керування без занадто великих складнощів налаштування та управління.

Підсумуємо, що при виборі комутатора слід спиратися на такі його характеристики:

• тип — керований, некерований, смарт;
• рівень мережевої моделі – L2/L2+ або L3;
• число портів Ethernet (RJ-45) – від одного до більше п’ятдесяти (54);
• підтримка оптоволокна – може забезпечуватись портами SFP / SFP+ / QSFP;
• підтримка PoE – технологія дозволяє пристрою отримувати живлення мережним кабелем;
• інтерфейси та підключення – порт COM, CATV (коаксіальний для кабельного ТБ), USB, web-інтерфейс;
• установка – стаціонарна модель або з можливістю кріплення до монтажної стійки.

Таким чином, вибір між представленими на ринку комутаторами залежить від розміру мережі, потреб у керуванні та бюджету. Незалежно від вашого вибору на користь тої чи іншої моделі, важливо розуміти основні принципи їх роботи та переваги, які вони можуть надати вашій мережі.