Анна Нараєвська: Чому кохання більше не триває все життя
«І жили вони довго та щасливо, і померли в один день» — саме так уявляють собі подружнє життя більшість дівчат, мріючи про білосніжну весільню сукню та клятви у вічному. Але куди зникла вірність в почуттях і відданість коханим в неспокійне XXI століття?
Чому кохання більше не триває все життя, при перших труднощах дає тріщину? Невже серця людей закрижаніли і втратили довіру до прекрасного і чистого почуття, що надає крила, надихає і змушує продовжувати земний шлях?
Постійна зміна партнерів, нехтування поняттям честі і доблесті, спрощене ставлення до сімейних цінностей, неповага одне до одного — жах буденності, котрий затягує в свої тенета наше суспільство. Але звинувачувати в егоїзмі величезну кількість населення — це остання справа, причини подібного ставлення часто лежать набагато глибше.
Які ж істинні причини такої поведінки?
Відносини між дитиною і батьками.
Напевно, це найрозповсюдженіша причина. В наш нестабільий час багато людей зросло в неповних сім’ях, виховані матерями, котрі самі були нещасливими у своєму особистому житті. Без сумніву, приклад покинутої матері вбивається у сприйняття дитини світу і зароджується підсвідома відмова від довірливих стосунків між чоловіком і дружиною, бо вже існує страх бути покинутим.
Також, якщо людина зростала в сім’ї, де один з партнерів проявляв насилля по відношенню до іншого. В такому випадку дитина виростає з чіткою установкою, що шукати близькості, а тим паче, залишатись в ній надовго — небезпечно і це може заподіяти біль.
Так само, схильність людей до вільних стосунків зумовлена зростанням дитини у неблагополучній сім’ї — сім’ї алкоголиків або наркоманів.
Гіркий досвід.
Іноді люди бояться психологічної близькості, обпікшись у відносинах з першим чи найгострішим коханням, коли кохана та вимріяна людина відкинула прояв почуттів або просто посміялась. При цьому нікого не було поруч, щоб пояснити, що це всього лиш досвід, одна зі сходинок в житті. Ніхто не допоміг пережити біль і розчарування, уникаючи глобальної втрати віри у стосунки. В такому випадку люди бояться надалі вступати у будь-які відносини, щоб не переживати цей біль знову. Часто через почуття помсти, а іноді просто розчарувавшись і намагаючись заглушити біль, людина стає нерозбірливої у своїх статевих контактах, не відкриваючи нікому свого серця, своїх почуттів і не сприймаючи серйозно жодного з партнерів.
Страх втрати свободи.
Часто в основі зміни партнерів і нездатності побудувати стосунки, довжиною в життя, лежить страх втрати свободи. Дуже актуально в наш час, коли людям не необхідно об’єднуватись у пари, аби вижити. Для них близькі відносини означають втрату свободи, зайву відповідальність і зайві витрати часу і ресурсів. Вони не хочуть бути готовими до можливого розчарування, тому і не беруться нести «тягар сім’ї», адже тільки в тому випадку, якщо людина здатна зрозуміти, що її нездатність до близьких любовних відносин завдає болю їй і всім, хто її оточуює і відчуває до неї коханя — тільки тоді можливі зміни.
Але ж кохання не повинно бути втраченим через страх чи помилки минулого, адже воно — єдине, що тримає на цьому світі. Тому, кожен раз, коли ви будете злитись на кохану людину і про себе подумовувати про «план відступу» з «небезпечної території» зупиніться і згадайте, шо поламані речі потрібно лагодити, а не викидати на смітник.
25.09.2017, 11:42